Учнівські проекти: дослідження реальних проблем

Особливості застосування проектного методу навчання.

Як стимулювати школярів до активності на уроках? Як створити захопливу атмосферу досліджень і наукових пошуків? Що сприятиме кращому засвоєнню нових знань, навчить планувати, працювати з декількома джерелами інформації, критично сприймати нові дані, збирати, аналізувати і систематизувати відомості, працювати в групі, презентувати і оцінювати власні здобутки?

Застосуйте проектний метод навчання!

Проектний метод, як відомо, – це метод навчання, що передбачає здобуття знань учнями, а також формування в них умінь та навичок у пошуковій діяльності, тісно пов’язаній з практикою і реальними життєвими ситуаціями.

Що для цього треба зробити? Організувати учнівські проекти! Створити умови, за яких учні використовуватимуть наявні та набуватимуть нові знання у процесі наукового пошуку та самоосвіти. І що найцікавіше - у такому випадку головними дослідниками стають саме учні, а вчитель виконує функції консультанта і координатора, завжди готового прийти на допомогу.

Які переваги проектного методу навчання?

Завдяки застосуванню проектного методу навчання в учнів, які виконують проекти і беруть участь у науково-пошуковій роботі, утворюються важливі властивості та характеристики особистості:

• посилюється мотивація до навчання;
• розвивається критичне мислення;
• формуються вміння працювати з інформацією і використовувати наявні знання у конкретних практичних ситуаціях;
• удосконалюються комунікативні навички.

Які види проектів можна використати?

Відповідно до кількості учасників розрізняють індивідуальні та групові проекти. Індивідуальні проекти виконуються учнями одноосібно і самостійно, а групові передбачають роботу в групах, як малих (2-3 особи), так і більших за кількістю учасників.

Залежно від того, які відносини встановлюються між виконавцями проекту, виділяють проекти кооперативні, змагальні та конкурсні. Кооперативні передбачають групову роботу і вимагають координації дій усіх учасників проекту. Змагальні спонукають учнів випередити інших, якнайшвидше виконати завдання, зробити роботу якнайкраще. Конкурсні проекти можуть бути виконані одноосібно або групою учнів; зазвичай вони готуються для участі у певному конкурсі – районному, міському, всеукраїнському.

За характером міжпредметних зв'язків проекти можуть бути монопредметні, міжпредметні, надпредметні. Якщо дослідницький проект реалізований за програмою одного навчального предмету, йтиметься про монопредметний проект. Якщо поєднується та інтегрується матеріал кількох предметів, наприклад, біології та англійської мови, ми можемо казати про міжпредметний. Надпредметні ж проекти поєднують знання учнів з різних галузей, у тому числі з тих, які наразі безпосередньо не вивчаються.

Якщо підготовка і реалізація проекту потребує невеликої кількості часу (від 1 до 6 годин) – це короткий проект, від тижня до місяця – середньої тривалості, від одного до кількох місяців – тривалий.

Зважаючи на характер провідної діяльності, можемо говорити про інформаційні, творчі та науково-пошукові проекти. Інформаційні мають на меті збирання, представлення і обговорення інформації про певний об’єкт чи явище. Науково-пошукові найбільше схожі на «дорослі» наукові дослідження, оскільки спрямовані на пошук вирішення проблеми, результат якого заздалегідь невідомий. Творчі максимально спрямовані на розвиток мистецьких здібностей учнів, організацію креативної діяльністості школярів. Цікавою особливістю такого роду проектів є те, що вони зазвичай не мають чітко визначеної структури, оскільки передбачають найрізноманітніші види робіт, а результат такої діяльності може бути представлений у вигляді творчого заходу, вистави, мистецької презентації, експозиції тощо.  

Відповідно до того, на якому етапі навчального процесу буде реалізоване дослідження, а також того, яким чином оцінка за проведену роботу вплине на підсумковий результат, ми можемо виділяти підсумкові та поточні проекти. Якщо за результатами виконання завдання учням буде виставлена підсумкова оцінка, ми говоримо про підсумковий проект. А поточним буде той, який залучає тільки частину навчального матеріалу, і оцінка за його виконання буде поточною.

Яка послідовність підготовки і реалізації учнівських проектів?

1 етап. Обґрунтування. Починаючи працювати, найперше, що треба зробити – визначити й обґрунтувати тему і завдання проекту. Саме цей момент потребує від вчителя великих зусиль. Тема дослідження має зацікавити учнів, викликати бажання шукати інформацію, аналізувати, ділитися результатами. Чітко сформульоване завдання сприятиме усвідомленій творчій роботі учнів. Продумані та чітко визначені структура і цілі проекту допоможуть дітям якнайкраще реалізувати свої наукові прагнення й стратегії. Покроково розроблений план наукової діяльності дозволить уникнути помилок під час добору інформації та засвоїти досвід здійснення наукового пошуку.  На цьому ж етапі вчитель має створити перелік інформаційних джерел, якими користуватимуться його учні, навчити критично ставитися до інформації, виділяти головне та другорядне.

2 етап. Пошук і реалізація. На цьому етапі виконання проекту надзвичайно важливими є самостійність наукового пошуку і критичність сприйняття інформації, які мають продемонструвати діти. Саме самостійна робота буде найефективнішою. Учні можуть працювати одноосібно, проте краще, якщо виконання проекту буде груповим, що дозволить не тільки навчити дітей працювати з науковою інформацією, але й робити це в колективі, розподіляючи ролі та функції.

3 етап. Представлення результатів. На етапі презентації результатів дослідження дуже важливо допомогти дітям правильно це зробити. Усім відома приказка «Вміла готувати та не вміла подавати». Щоб такого не відбулося з нашими проектами, щоб не сталося так, що якісно зроблена робота не мала гідного представлення, треба ретельно і вдумливо попрацювати. Доречно буде запропонувати учням створити портфоліо проекту – комплект інформаційних матеріалів, що безпосередньо стосується тематики пошуку. Або провести доповідь-презентацію. Чи організувати невеликий захід, на якому школярі зможуть докладно розповісти про свої здобутки.

Досвід колег

І звісно ж, на допомогу завжди прийдуть колеги. Перегляньте матеріали, представлені у Бібліотеці проекту «На Урок». Вчителі-практики готові поділитися власним досвідом організації проектної діяльності учнів.

Наприклад, Нестеренко Віра Андріївна, вчитель математики, застосовує проектний метод навчання у 8 класі на уроці алгебри на тему «Раціональні вирази». А Подшивайлова Наталія Володимирівна, вчитель української мови та літератури, використовує його на уроці української мови «Лексикологія і фразеологія» у 10 класі. Проводить міні-проекти у 8 класі на уроці хімії «Хімічні властивості основ» Беркела Олена Вікторівна, вчитель хімії. Кикоть Валентина Пантелеймонівна,  викладач біології та хімії презентує майстер-клас «Використання інтерактивних методів навчання під час проведення уроку» і проект «Подорож з динозаврами».